М О Д Е Л Ь
компетентнісно-зорієнтованого уроку
БЛОК «ВХІД» -
МОБІЛІЗУЮЧИЙ ЕТАП УРОКУ
1. Навчальний елемент «Створення сприятливої атмосфери»
Прийоми: епіграфи, інтелектуальна розминка
2. Навчальний елемент «Мотивація»
Прийоми: постановка проблемних питань, зв‘язок з життям, з майбутнім,
залучення досвіду дітей тощо.
3. Навчальний елемент «Цілепокладання»
— формулювання мети і проміжних цілей уроку;
— прогнозування змісту та результатів роботи
Мета повинна задаватися в діяльнісній формі. В такому підході визначена в
меті компетентність або її складова будуть визначати суть методу навчання.
1 крок: визначення складової предметної компетентності відповідно до
навчальної програми
Наприклад,
— Після цього уроку ви навчитесь…
Наприклад, емоційно-ціннісна складова компетентності може визначатись:
— Після цього уроку ви навчитесь: особисто формулювати…, визначати для себе
цінність…, оцінювати… з власної позиції висловлювати ставлення…, визначати
загальнолюдські, національні, громадянські цінності…
Соціальна компетентність:
— Після сьогоднішнього уроку ви отримаєте досвід: виконання типових
соціальних ролей: громадянина, члена сім’ї, споживача…,
— Навчитесь визначати власне місце в суспільстві, групі, колективі…;
— Планувати, розробляти й реалізовувати власні (індивідуальні проекти),
колективні проекти;
— Набудете вміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності
від ситуації;
Загальнокультурна:
— Навчитесь аналізувати й оцінювати досягнення національної, європейської
та світової культури;
— Опануєте моделі толерантної поведінки;
— Визначати умови конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і
релігійних відмінностей;
Здоров’язберігаюча компетентність:
— Опануєте способами фізичного самовдосконалення, емоційної саморегуляції,
само підтримки та самоконтролю;
— Оволодієте елементами психологічної грамотності;
— Фізіологічної грамотності (гігієна, харчування, турбота про власне
здоров’я).
ІКТ компетентність (компетентність щодо інформаційних і комунікативних
технологій):
— Отримаєте навички використання джерел інформації, навички раціонально
використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання інформації…
ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
Організація цього етапу є мірилом педагогічної майстерності та зрілості
вчителя. Саме на цьому етапі вчитель може проявити творчість і показати
найвищий «пілотаж» у власній діяльності.
БЛОК «КОНТРОЛЬ»
(передбачає оцінювання, самооцінювання на рівні компетентнісного уроку –
вимагає нових підходів)
1. Самоперевірка
2. Самоконтроль
3. Взаємоопитування в парах
4. Навчальне повідомлення біля дошки (з розгорнутим рецензуванням
однокласниками)
Головне: слід активніше звертатися до продуктивних методів та прийомів, що
дають можливість активізувати розумову діяльність учнів, можливість свідомого
опанування учнями матеріалу під керівництвом учителя.
БЛОК «ТЕОРІЯ»
1. Підготовка до сприйняття нового матеріалу
2. Введення нового матеріалу
Прийоми: поєднання традиційних пояснювальних, евристичних пізнавальних
методів і повідомлень заздалегідь підготовлених учнів за новою темою з
подальшим їх обговоренням або з вивченням у групах матеріалу підручника під
керівництвом сильного учня.
3. Закріплення знань
Прийоми: складання в групах схем, таблиць, опорних конспектів, формулювання
питань по новому матеріалу з наступною відповіддю на них учнів інших груп.
БЛОК «ПРАКТИКА»
1. Колективна робота
Прийоми: складання алгоритму дій, визначення послідовності виконання
завдань, формулювання запитань на осмислення змісту навчального матеріалу,
інтерактивні вправи.
2. Презентація результатів виконання завдань
Прийоми: взаємокорекція, координація.
БЛОК «РЕФЛЕКСІЯ»
1. Підбиття підсумків
Прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку
(наскільки корисним вивчений матеріал? Де можна застосувати на практиці?)
2. Власне рефлексія (усна й письмова, інтелектульна й емоційна).
Прийоми: синквейн, висновки, «Шкала ефективності», «Лист побажань»
Обов’язковим етапом у моделюванні компетентнісних уроків є блок «Рефексія».
Введення рефлексії обумовлене її важливістю саме з погляду побудови
компетентнісногоного уроку, оскільки вона є одним з найважливіших механізмів
саморозвитку особистості. Постійна активізація рефлексії учнів у процесі уроку
дозволяє дитині переосмислювати свій суб'єктивний досвід: особистісні зміни,
ціннісні відносини, дії, знання.
Підбиття підсумків – дуже важливий етап уроку. Саме під час нього
висвітлюється зміст виконаної роботи; підводиться риска під знаннями, що
повинні бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між уже вивченим і тим, що може
знадобитися учням у майбутньому.
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є
різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим
особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути
малюнки, схеми, графіки, тощо.
Обов’язкова складова уроку – створення здоров’язбережувальних умов
ЕТАПИ (МОДУЛІ) КОНСТРУЮВАННЯ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ З ТОЧКИ ЗОРУ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
МОДУЛЬ ВСТУПНОГО
ПОВТОРЕННЯ
Мета:
— Визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що
стосується теми.
— Актуалізувати знання, що потрібні для введення нового
матеріалу.
— Активізувати мислення учнів.
Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами,
рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за
зразком тощо.
Прийоми: «Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка»,
«Відстрочена загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор»,
«Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук
загального», «Групування слів», «Лото», «Зашифровки», «Незакінчені речення»
тощо.
Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.
Засоби: диктанти, тести, ТЗН, навчальні та наочні посібники,
підручник, таблиці, моделі тощо.
МОДУЛЬ ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Мета:
— Допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї.
— Забезпечити якість вивчення нового матеріалу.
— Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати,
конспектувати, порівнювати, зіставляти.
— Забезпечити диференційований підхід.
— Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.
Формувати групи компетентностей: соціально-трудову,
інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.
Методи: пояснення, коментоване читання тексту підручника,
проблемна лекція, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з
книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація
презентацій.
Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної
ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо —
бажаємо дізнатися — дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна
пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два-чотири — всі разом», «Навчаючи —
учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.
Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна,
фронтальна.
Засоби: ТЗН, підручники, посібники, довідники, Іnternet,
інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо.
МОДУЛЬ ПРАКТИКИ
Мета:
— Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і
навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й
успішного руху до накресленої мети.
— Забезпечити ситуацію вибору.
— Формувати вміння розвязувати типові завдання, формувати творчі
вміння.
— Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в
нову ситуацію.
Формувати групи компетентностей: соціально-трудову,
інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.
Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком,
метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.
Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива»,
«Коментування», «Навчаючи – учусь», «Карусель», «Поєдинок», «Інтелектуальний
тир», змагання тощо.
Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна,
фронтальна.
Засоби: ТЗН, математичні диктанти, тести, навчальні та наочні
посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.
МОДУЛЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
І ДІАГНОСТИКИ
Мета:
— Організувати і підтримати безперервний зворотний зв’язок.
— Одержати своєчасну інформацію про успішність просування у
навчанні всіх учнів.
— Спостерігати за процессом засвоєння та застосування знань,
умінь і навичок.
— Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів.
— Формувати на кожного учня «дос’є» (залучаючи комп’ютер), до
якого тільки він та вчитель мають доступ.
Формувати групи компетентностей:
соціально-трудову,загальнокультурну.
Методи: спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації
тощо.
Прийоми: «Світлофор настрою», «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні
вправи», рефлексія тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.
Засоби: ТЗН, завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та
наочні посібники тощо.
МОДУЛЬ ДОМАШНЬОЇ
РОБОТИ
Мета:
— Удосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та
навички.
— Розвивати самостійність та творче мислення.
— Формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання
навчального матеріалу.
Формувати групи компетентностей: інформаційну, уміння вчитися,
соціально-трудову.
Методи: виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка
рефератів, доповідей, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна
бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання
Іnternet тощо. (Залучення консультантів, якість виконання д/з за допомогою
домашньої).
звірки зі зразками, усний коментар, самостійна робота, що аналогічна до
Прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Одне завдання на двох»,
«Вірю – не вірю», «Так – ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок –
подорож», «Заздалегідь», «Творче завдання», бліцопитування ланцюжком, тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.
Засоби: навчальні та наочні посібники, довідкова література,
Іnternet, інформаційні таблички тощо.
МОДУЛЬ УЗАГАЛЬНЕННЯ І
СИСТЕМАТИЗАЦІЇ
Мета:
— Узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички.
— Установити загальні зв’язки в матеріалі, що дозволяє побачити
учням тему (розділ) в цілому.
— Формувати вміння застосовувати набуті знання під час
розв’язування задач різного рівня складності.
— Формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної
творчої діяльності.
Формувати групи компетентностей: соціально-трудову,
загальнокультурну.
Методи: порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда,
вступні, оглядові, пошукові семінари, дебати, конференції тощо.
Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу
параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон
ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.
Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки,
тести тощо.
МОДУЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО
СУПРОВОДУ
Мета:
— Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати
пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо)
та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес.
— Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні
умови.
— Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.
Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.
Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка»,
«Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.
Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні,
колективні.
Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.
Для розв'язання завдань компетентнісної
освіти вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи,
категорії, технології, яку він використовує:
— Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку
ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,
пов'язаною з вивченням предмета.
— На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.
Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.
— Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та
пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
— Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами
навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
— Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб
навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою
умовою розвивального навчання.
— Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той,
хто застосовує на практиці.
— Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово
відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
— Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем,
пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
— Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури,
мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
— Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
— Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи
знань.
— Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у
вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань,
закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.
— У значних блоках інформації легше встановлюються логічні
зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати
учням.
— У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні
особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з
однаковим рівнем.
— Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси,
особливості розвитку.
— Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого
предмета.
— Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості
ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання
винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
— Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових
знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є
для нього життєвою необхідністю.
— Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті,
якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів
https://sites.google.com/view/metodist-vhptu5-vinnitsa
Немає коментарів:
Дописати коментар